Тематичні розділи:

Інновації та інвестиції

в промисловості

підприємства Полтавщини

інновації та інвестиції в дії

видобувна та переробна галузь

виставкова діяльність

Агропромисловий

комплекс

інновації в сільському господарстві

Інноваційна екологія

нові екологічні технології

екологія довкілля

Альтернативна енергетика

інноваційні енергосистеми

Інноваційна діяльність

в науці та освіті

події в науці

освітянське життя

конференції, семінари

Неймовірні відкриття

важливі винаходи

технології майбутнього

Інтелектуальна власність

законодавчі зміни

аналітичний підсумок 2006 року

Ефект невеликих родовищ

      Проблему енергозалежності України можна вирішити, розвиваючи власний видобуток вуглеводнів, переконані в ДК "Укргазвидобування", найпотужнішій державній газодобувній компанії, (ї газопромислове управління "Полтавагазвидобування", яке очолює Ігор Атаманчук, цього року зробило відразу два відповідних потужних кроки вперед - на двох промислах ввело в експлуатацію установки комплексної підготовки газу (УКПГ). Нова, установка комплексної підготовки газу запрацювала на Копилівському родовищі Машівського промислу під Полтавою. Це, власне, останнє з нових родовищ, де працює "Укргазвидрбування". Його запаси наразі оцінюють у 6,7 млрд. куб.м газу. Зміни у ці дані може внести дорозвідка. .Працюють тут дві свердловини № 30 і № 32, в процесі буріння свердловина № 33, Будуватиметься також сім пошукових. З Копилів підготовлений газ подається безпосередньо споживачам Полтави. Загалом за минулий рік ГПУ "Полтавагазвидобування" приростило запасів на 4,4 млрд. куб.м. газу. Видобуто колективом управляння 5 млрд. 209: млн. куб.м. газу (всією компанією "Укргазвидобування" видобуто 14,5 млрд. куб. м), 548 тис. тонн конденсату (в цілому результат компанії - 621 тис. тонн), 69 тис. тонн нафти. Як передбачає генеральний директор ГПУ "Полтавагазвидобування" Ігор Атаманчук, цього року буде збільшено видобуток всіх видів вуглеводнів. з 568 свердловин, які має на балансі управління, 92 відсотки -діючі. Решта ж в стадії облаштування або ж капітального ремонту. Минулого року капітальні вкладення полтавського управління у виробництво становили 541 млн. грн., у 2006 році сума збільшиться.

        листопад 2006 р.

Полтавщина нарощує енергетичний потенціал держави

       Полтавщина давно і заслужено заробила славу регіону, де буквально з-під землі черпають так звані енергоресурси, які сьогодні у всьому світі визначають не лише статки економіки, а й визначають світову політику. Чи впливають полтавські нафта та газ на перебіг подій у світі, нашим землякам сказати важко, але про вплив полтавських вуглеводнів на економіку України можна говорити впевнено. Ще 6 пак! Приміром, тільки природного газу в області добувають 33 відсотки від загальноукраїнського об'єму. Помітна у загалноенергетичному кошику країни й частка нафти, на яку теж багата полтавська земля. Поміж підприємств області, які займаються видобутком полтавських нафти і газу, чільне місце посідає ГПУ «Полта-вагазвидобування», колектив якого готується зустріти своє професійне свято з непоганими показниками. Приміром, за вісім місяців 2006 року підприємство видобуло понад 3,5 млрд. куб. метрів природного газу, 362913 тонн газового конденсату та 48981 тонну нафти. Багато це чи мало? На підприємстві, де цілодобово несуть вахту понад три тисячі робітників на родовищах вуглеводнів, то їх експлуатують на територіях Полтавської, Сумської, Дніпропетровської та Харківської областей, вважають, що темп видобутку вуглеводнів узято непоганий. Навіть попри нинішні нелегкі умови видобутку газу і нафти зі свердловин, які за багаторічну експлуатацію геть виснажилися, спеціалістам ГПУ вдається протягом останніх п'яти років стабілізувати видобуток вуглеводнів, а з окремих його видів значно наростити. Саме спеціалісти ГПУ розробили та запровадили чимало ефективних раціоналізаторських пропозицій та розробок, котрі дозволили значно ефективніше видобувати нафту й газ. Зокрема, на підприємстві пишаються тим, що його «кулібіни» першими в колишньому СРСР застосували технологію «сайклінг-процес», використання якої збільшило видобуток газового конденсату в 2-3 рази. Серед останніх вагомих здобутків ГПУ «Полтавагазвидобування» — спорудження та введення в експлуатацію 2001 року потужного Яблунівського газопереробного заводу, введення в дію установки комплексної підготовки нафти на Куличихинському родовиші, Солохівської дожимно-компресорної станції і реконструкція такої самої Машівської станції. На промислі панує атмосфера взаємодопомоги, відповідальності та технічної творчості. Люди дорожать роботою, намагаються якомога краще виконувати свої обов'язки.

        грудень 2006 р.

Проект утилізації шахтного метану

Проект «Утилізація шахтного метану на шахті ім. Засядька» не має аналогів у світі за обсягами утилізації метану і дає можливість: підвищити безпеку ведення гірничих робіт; отримувати понад 1 млрд. кВт/год електричної і теплової енергії в рік; отримувати 100 млн.м3 збагаченого (з концентрацією 98%) метану в рік; скоротити викиди метану в атмосферу на 3,8 млн. тон на рік в еквіваленті СО2.

лютий 2007 р.

Видобуток вуглеводнів, виробництво та експорт

електроенергії збільшились

Обсяг видобутку нафти з газовим конденсатом протягом 2006 року збільшився порівняно з 2005 роком на 156,9 тис. тонн (або на 3,6 відсотка), у тому числі збільшились обсяги видобутку підприємствами НАК «Нафтогаз України» — до 97,2 тис. тонн.

Видобуток газу протягом 2006 року збільшився на 280,1 млн. куб. м (або на 1,4 відсотка) порівняно із січнем-груднем 2005 року, в тому числі збільшення обсягу видобутку підприємствами НАК «Нафтогаз України» становило 135,0 млн. куб. м (або 0,7 відсотка).

Рівень завантаження загальних виробничих потужностей з первинної переробки нафти за дванадцять місяців 2006 року становив 33,0 відсотка (у 2005 році — 34,0 відсотка). При цьому загальні простої за 2006 рік становили 957 діб, у т. ч.: ВАТ «Херсоннафтопереробка» — 365 діб, ВАТ «Лукойл —Одеський НПЗ» - 365 діб, ВАТ «НПК Галичина» - 112 діб, ВАТ «Ли-НОС» — 71 доба, АТ «Нафтохімік Прикарпаття» — 44 доби.

Протягом 2006 року електростанції, які-входять до Об'єднаної енергетичної системи України, виробили 192 129,7 млн. кВт/г, що на 6 942,8 млн. кВт/г, або 3,7 відсотка, більше порівняно з 2005 роком.

Електростанціями, що належать до сфери управління Мінпаливенерго, вироблено 184 573,8 млн. кВт/г, що на 7 974,0 млн. кВт/г, або на 4,5 відсотка, більше, ніж у 2005 році. При цьому тепловими електростанціями вироблено електроенергії на 5 973,7 млн. кВт/г, або на 7,9 відсотка, більше, ніж за 2005 рік. Коефіцієнт використання встановленої потужності становить 29,3 відсотка, що на 2,5 відсотка більше показника у 2005 році.

Протягом 2006 року Україна експортувала 10 436,9 млн. кВт/г електроенергії, що на 2 078,8 млн. кВт/г, або на 24,9 відсотка, більше показника минулого року .В тому числі у грудні 2006 року експорт становив 1 130,3 млн. кВт/г електроенергії, що на 582,7 млн. кВт/г, або вдвічі, більше, ніж у відповідному періоді 2005 року (експорт до Російської Федерації у 2005 році відбувався лише в період з 1 січня по 30 червня, а в 2006 році поставки розпочалися з 7 листопада), повідомляє прес-служба Міністерства палива та енергетики.

лютий 2007 р.

Привид золота у Закарпатті

Про існування промислових золотих копалин у Закарпатті було відомо ще з 60-х років минулого століття. Та не тільки золото бережуть надра самого західного регіону України. За офіційними даними, загальні ресурси так званої Карпатської провінції, до якої належать копалини Сауляк та Мужиївське, оцінюється у 400 тон золота, 5,5 тис. тон срібла, 2,7 млн. тон свинцю та 5,3 млн. тон цинку. За прикордонною річкою Тисою в румунській провінції Бая Маре золото та срібло видобувають вже кілька сотень років у промислових кількостях. В Україні розробка цінних покладів та рідкоземельних металів поки що не популярна через необхідності вкладення величезних інвестиції у видобуток та технології, а також через великі ризики – поклади в основному невеликі, а політика держави у цій галузі непередбачувана. Не можна сказати, що приватні компанії на цікавляться видобутком металів в Україні. Саме золоторудна копальня Сауляк стала першою українською копальнею, переданою у приватні руки. Однак через невиконання підприємством взятих на себе обов’язків ліцензія була скасована. Інвестицій у золотовидобування на Закарпаття поки що не багато. Однак, через брак фінансування золотодобування в Україні може зупинитися взагалі.
А щодо видобутку рідкоземельних металів – берилія, ніобія й титану, міді, свинцю, цинку, молібдена, шпата, апатита, бішофіту – то за скромними підрахунками, мінерально-сировинна база країни багата, близько 100 корисних копалин, розвідані запаси коштують від $7,5 трлн. до $11 трлн. З 20 тис. копалин в країні ведеться розробка лише 4 тис. Великі горно рудні компанії вже почали виявляти зацікавленість покладами корисних копалин України. Так, СП «Укрполмідь» з польським капіталом займається розвідкою та видобуванням самородної міді у Волинській області, де прогнози Волинсько-рудного району великі – 30 млн. тон.
Додатковим джерелом цінної сировини можуть стати промислові відходи. Кількість видів корисних копалин, які там знаходяться, дають повне право називати їх техногенними копалинами. За словами українських геологів, на сьогодні в Україні накопичено десь 27 млрд. тон промислових відходів. Додаткові джерела цінної сировини вже зацікавили металургійні фінансово-промислові структури можливістю розробки техногенних копалин. При підтримці Інституту геології НАН України ММ ім. Ільїча вже проведено оцінку хіміко-металургійного заводу, де працюють над економічним обґрунтуванням реалізації подібного проекту. Закордонний досвід показує, що розвідка таких копалин набагато дешевша, ніж природних. Єдине в Україні підприємство – Артемівський завод по переробці кольорових металів, випускає продукцію із переробленого лома кольорових металів та імпортованій міді з Казахстану.
Як показують події навколо золоторудних копалень, приток інвестицій у горно-видобувний комплекс можливий при наявності зацікавленості держави у розвитку цієї галузі. І це стосується не тільки видобутку золота, а й низки інших природних ресурсів. Спеціалісти одностайно говорять про те, що в Україні відсутня ефективна державна політика в галузі мінерально-сировинного комплексу. Для подальшого розвитку горно-рудної галузі необхідно комплексне та раціональне використання ресурсів. А це перш за все технології для отримання більш високоякісних продуктів.

квітень 2007 р.

<< 21-25  26-30   31-35  36-40 >>